Внутрішні інвестиції: чи є потенціал? Міністр, банкіри та великі підприємці — про виклики і пріоритети економіки України під час війни
21.10.2024
NV зібрав представників бізнесу та влади на відверту розмову про нагальні проблеми підприємців, і разом з тим — найбільш ефективні кейси їх вирішення. За яких умов продовжує працювати український бізнес? На що розраховує та до чого готується? Чи є потенціал для внутрішніх інвестицій? Як знайти баланс між бажанням підприємців отримувати дешевші кредити і ризиками для банківської системи?
Про це і багато іншого під час заходу "Діалоги з NV про майбутнє. Бізнес і війна" говорили міністр фінансів України Сергій Марченко; директорка відділу гендерної економічної інклюзії Європейського банку реконструкції та розвитку Барбара Рамбусек; заступник голови правління банку Південний Андрій Букін; заступник СЕО Філіп Морріс Михайло Поляков; член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Євген Заіграєв; власник TERWIN Group (бренди Eva, VARUS) Руслан Шостак.
Наводимо найважливіші фрагменти виступів спікерів.
Руслан Шостак, власник TERWIN Group
«Декілька істориків, які вивчали війни, розповідали, що не бачили у світі такої війни, де би за 100 км від лінії фронту проводилися економічні форуми і взагалі існувала економіка. Долучу трохи позитиву нашому уряду, який створив умови, де ми існуємо зараз і можемо розповідати, як працюють наші компанії і як зростає наша економіка під час найстрашнішої війни, коли найпотужніша армія світу прийшла упокорити невелику країну. І це справді чудо, треба написати про нього книгу і вивчати у майбутньому».
«Якщо ми говоримо про інвестиції, бачимо тільки внутрішні, тільки від компаній, які уже працюють в Україні. Вони інвестують завдяки заробленим грошам або частково завдяки кредитуванню, яке продовжує існувати в Україні. Для мене все одно це диво: у країні, яка воює, є кредитування, дуже гарні програми, внутрішнє інвестування, дуже багато компаній, які працюють, заробляють гроші».
«Ложка дьогтю в діжку меду. Я бачу великий потенціал у зборах і податках, бо 40−50% ринку, у різних галузях по-різному, знаходяться в тіні. І це дуже заважає білим і потужним компаніям продовжувати зростати, сплачувати податки, нарощувати свій потенціал. Наприклад, наша група тільки з початку цього року заплатила податків близько чотирьох-п'яти мільярдів гривень. Узагалі ми за роки війни інвестували близько 10 млрд грн. Тому я маю право говорити, бо сьогодні у країні є компанії, які мають таку ж потужність, як наша, але не сплачують узагалі нічого. Не може так існувати світ, не може так існувати біла, прозора економіка. Якщо ми будемо підвищувати податки тільки для тих компаній, які дійсно все сплачують, вони просто підуть з ринку. І ринок, що вивільниться, займуть компанії, які не сплачують податків, країна недоотримає мільярди».
«В Україні є величезний потенціал, та найбільший виклик для нас — це виклик великих і довгих грошей. Ми не можемо отримувати кредитування на 20−30 років під декілька відсотків річних. Наша свідомість, у всіх бізнесменів, дуже коротка. Ми можемо мислити умовним кредитом на три роки, якщо він окупиться — ми йдемо далі».
«Україна — найгірша країна в Європі з використання робочого капіталу. Це сталося тому, що в нас немає грошей на переобладнання підприємств, на будівництво якісних новітніх технологічних підприємств. Якщо держава, банківський сектор зможуть зробити це, і ми як бізнес зможемо отримувати такі кредити, знайдемо такі гроші, тоді ми зможемо зайти в будь-яку економіку. Я амбасадор 1 трлн ВВП в Україні, і впевнений, що це можна зробити, бачу внутрішній потенціал у державі. Він величезний».