
Годі чекати, поки ваші проблеми вирішить держава: Руслан Шостак про енергонезалежність
Руслан Шостак, Президент TERWIN
30.08.2024
Ми маємо сказати життю «Так!»
Днями товариш розказав, яких проблем його бізнесу завдають відключення світла.
«Чому б не встановити генератор?» — питаю я. «Дорого» — каже він.
Цілком зрозуміло, що це недешево, але, на мою думку, питання набагато ширше. Йдеться взагалі про існування бізнесу в країні. Та й існування самої держави.
Сьогодні світла у нас немає всього декілька годин на день. А дехто вже готовий до капітуляції, аби жити в комфортних умовах.
Є така книга «Сказати життю «Так!» Психолог у концтаборі». В ній описують умови, за яких можна вижити, перебуваючи всередині пекла. Головна з цих умов — психологічна та фізична адаптація. Всі, хто адаптувався, вижили, а ті, хто думав, що це ненадовго — пішли з життя. Але Україна — не концтабір, хоча умови для життя та бізнесу у нас надто складні.
У своєму пеклі, яке нам завдає країна-терорист, ми маємо сказати життю «Так!» Адаптуватися та стати максимально незалежними. І ми можемо це зробити. Якщо кожен забезпечить собі 1 кіловат електроенергії, ми отримаємо 30 ГВт, це більше, ніж було знищено. Участь кожного сьогодні має величезне значення.
Годі чекати.
Годі чекати, поки ваші проблеми вирішить держава. Частина людей сьогодні може забезпечити себе сама джерелом енергії. Це дорого, але це внесок українців у поразку ворога. Не розумію, чому український бізнес панікує? Встановлюєш альтернативні джерела і все. Сьогодні все це фінансується українськими банками на хороших умовах, численні компанії допомагають встановлювати потужності. Термін окупності 2-3 роки. Держава взагалі створила найкращі умови для розвитку зеленої енергетики. Сьогодні це дуже привабливий інвестиційний проєкт як для бізнесменів, так і для приватних споживачів. Ще раз підкреслюю, що всі вкладені гроші окупляться за короткий термін.
Ми маємо зрозуміти, що Україна перебуває у розпалі війни. Ворог свідомо знищує енергетику. Ми не можемо знати, чого чекати цієї зими та в наступні роки. Тож має працювати золоте правило: рятуй себе сам, а не чекай допомоги. Так, це дорожче, ніж у мирні часи. Але натомість ви отримуєте впевненість у майбутньому та зруйнуєте план ворога.
Держава прокинулася, але надто пізно.
З боку держави зроблено справді багато, щоб країна була більш автономною, але, на мою думку, надто пізно, і ще не все реалізовано. Багато ще потрібно зробити, щоб стати до кінця незалежними та ефективними. Всі розуміли ще на початку війни, що енергетична галузь — головна ціль ворога. Але тільки зараз, на третій рік війни, вносяться законопроєкти, які дозволяють безмитне ввезення в країну альтернативних джерел. Якби це було раніше, ми були б готові сьогодні.
На які джерела дивитися сьогодні?
Я не експерт в енергетиці, тому радити, яку батарею встановити — не буду. Проте одне цілком очевидно — у кожній компанії сьогодні має з'явитися штаб, до складу якого увійдуть юристи, фінансисти, технічні працівники та зовнішні експерти. Вони допоможуть бізнесу та співробітникам перейти на альтернативні джерела генерації та зберігання енергії. Мало хто з ваших працівників розуміється на цій темі, і людям потрібна допомога, щоб усе правильно оформити та встановити.
Також хочу звернути увагу, що сьогодні створюються нові можливості для бізнесменів. Годі жалітися на те, що немає можливості для розвитку вашого бізнесу, займайтеся новим напрямком — сервісом для встановлення та обслуговування альтернативних джерел. Місце на цьому ринку є, зараз по країні величезний дефіцит таких компаній.
Це багатомільярдний ринок.
Україні випав унікальний шанс.
Головне, що дають нам нові умови — Україна отримала унікальний шанс здійснити так званий «зелений перехід». Так називають процес заміни «брудної» теплової генерації на більш «чисті» джерела, які мають менший вуглецевий слід. Наразі розвинений світ рухається у цьому напрямку. Що стосується бізнесу, то через кілька років економічно розвинені країни не будуть споживати продукцію, що вироблена не з «чистих» джерел. Тому майбутнього української економіки може не бути без зеленої енергетики.
Україна вже за 10 років не зможе експортувати більшу частину продукції, якщо не матиме підтвердження зеленого походження енергії для її виробництва. Для нас це вже не питання вибору, а питання існування наших товарів на експортних ринках.
Тому інвестиції в зелену економіку — це внесок у власне майбутнє:
- По-перше, ваш бізнес матиме гарантоване постачання енергії, коли решта залежать від централізованих мереж.
- По-друге, численні об'єкти малої потужності — це та сама розподілена енергетика, яку ворогу важче вразити. Якщо в місті замість однієї теплової станції буде 1000 маленьких, то знищити їх одночасно буде неможливо.
- По-третє, у альтернативних станцій хороше майбутнє навіть після закінчення війни. Через кілька років альтернативні джерела перестануть бути інновацією і стануть звичайними, як інтернет.
Якби не війна, поступовий процес переведення вугільних ТЕС на екологічно чисті джерела розтягнувся б на багато років. Постали б довічні питання, що робити з видобутком вугілля та станціями, що його спалюють.
Враховуючи потужні лобістські можливості власників теплової генерації та вугільних шахт, Україна застрягла б надовго на шляху «зеленого переходу».
Проте, як ви знаєте, ворог зруйнував вугільну теплову генерацію України. Відновлювати її немає жодного сенсу, бо вона була застарілою та неефективною.
Отже, ми маємо унікальний історичний шанс швидко замінити «брудні» джерела на нові, екологічно чисті. Тож ми можемо завершити «зелений перехід» у найближчі 2-3 роки.
Вважаю, що ми спокійно можемо увійти до списку «найзеленіших» країн світу, якщо зараз об’єднаємось і підійдемо до цієї справи з розумом.
На завершення — ми не знаємо, коли закінчиться війна. Але наше спільне завдання — навчитися якісно жити та вести та розвивати свій бізнес у тих умовах, які дозволяє сьогодення. Саме в цьому наша конкурентна перевага та сила.
Все залежить від нас.