«Ми не можемо говорити про справедливу економіку». Руслан Шостак – про ціль Terwin у 100 млрд грн, конкуренцію EVA з Makeup і проблеми розвитку Varus
12.05.2025
Корпорація Terwin обʼєднує 17 компаній на чолі з ритейлерами EVA і Varus. Її засновник Руслан Шостак розповідає, навіщо будує логістичний хаб WinHub за $700 млн, чи поверне державі виробника побутової хімії «Ушастий нянь» та як йому допомогла «інвестняня» від держави.
Руслан Шостак– співвласник мережі EVA, супермаркетів Varus і логістичного проєкту WinHub. Він починав бізнес разом із Валерієм Кіптиком, у 2003 році із заснування у Дніпрі продуктової мережі Varus.
У жовтні 2023-го Шостак обʼєднав 17 компаній у корпорацію Terwin. Назву утворили від слів territory і win – територія перемоги, каже Шостак. Мета – посилити стратегічне управління, інвестиційне планування і швидкість масштабування.
Чого вдалося досягти Terwin, які проєкти є ключовими для Шостака у найближчому майбутньому та чому підвищення податків не сприяє чесній конкуренції на ринку?
Головне завдання Terwin – розбудова мережі складів
Ціль корпорації – розбудова логістичного хабу нового покоління WinHub. Умовна цифра нового будівництва – 1 млн кв. м складів. Плануємо реалізувати проєкт за п’ять років, інвестиції – $700 млн.
У 2024 році не будували – займалися формуванням команди. Активно купуємо земельні ділянки. Цього року продовжимо будівництво першої черги, маємо здати 25 000 кв. м складів в Одесі у 2026-му. Загальна площа – 245 000 кв. м.
Наприкінці 2025-го стартує будівництво київського складського комплексу WinHub.
Розгортаємо проєкт «Будуємо українське». Збираємо заявки від підрядників, постачальників, виробників, які готові працювати з нами у довгу – на весь період реалізації проєкту WinHub. Заявки вже подали більше пів сотні компаній.
Усі інвестиції мають залишатися в Україні та примножуватися. Важливим є мультиплікаційний ефект: 1 грн інвестицій у будівництво може додати 7 грн економічного ефекту. За нашими розрахунками, створимо приблизно 20 000 нових робочих місць.
Близько 200 000 кв. м нерухомості класу A і B вже обслуговують наш ритейл. Те, що ми придбали у Dragon Capital (логістичний комплекс «СК Омега-1 Логістик» Томаша Фіали, – Forbes Ukraine) – невеликий обсяг, близько 20 000 кв. м. Умови угоди коментувати не можу.
Terwin – це не про особисту власність
Загальний виторг усіх 17 компаній корпорації Terwin у 2024 році становив близько 70 млрд грн, у 2025-му плануємо вийти на 100 млрд грн. Обсяг інвестицій у розвиток компаній корпорації – приблизно 1,9 млрд грн за минулий рік.
Для EVA і Varus плануємо щорічний приріст не менше ніж на 30% завдяки ринку, новим клієнтам і розширенню мережі. У 2024 році виторг EVA становив майже 27 млрд грн, Varus – 23,9 млрд грн.
По продуктовій мережі очікували кращих результатів, але заважають об’єктивні фактори – деякі магазини закриваються через війну, частина знаходиться неподалік зони бойових дій, де спостерігається відтік населення.
Частину загального виторгу EVA принесли девелоперські компанії (у співвласності Шостака і Кіптика – ТРЦ Neo Plaza в Дніпрі та ТРЦ Lake Plaza у Києві, – Forbes Ukraine).
У частини компаній – декілька співвласників. Тож консолідовані показники корпорації – не про особисту власність. Група Terwin веде бізнеси, за які має відповідальність перед акціонерами.
У 2024 році в EVA почали інвестувати в салони краси, поки лише при магазинах EVA Beauty Фото надано пресслужбою
EVA.ua через рік після перетворення на маркетплейс
За профільним трафіком у сегменті краси ми з мінімальним розривом міняємося на першому місці з Makeup. Залежить від рекламного тиску кожного місяця.
Rozetka та «Епіцентр» – лідери ринку за трафіком, розрив порівняно з ними ще відчутніший.
Онлайн-продажі EVA за перший квартал 2025-го становлять понад 15% загального виторгу. Очікуємо зростання на 35%.
Додаємо нові категорії – аксесуари, дитинство. Але все, що з’являтиметься в асортименті, має обертатися навколо жінки.
Майбутнє виробника «Вінницяпобутхім» – колишнього російського активу
«Вінницяпобутхім» не входить до корпорації Terwin чи «Ольвії» (Валерія Кіптика, – Forbes Ukraine). Більшість питань по цьому проєкту веде мій партнер (Кіптик, – Forbes Ukraine).
У квітні 2025 року АРМА і ТОВ «Крайтекс-Сервіс» підписали додатковий договір про припинення управління активами ПрАТ «Вінницяпобутхім» для виробничої діяльності. Ми їх повернули АРМА, і зараз вони передаються Фонду держмайна для подальшої реалізації. Приватизацію активу планують найближчим часом.
Ми розглядаємо можливість участі у приватизаційному аукціоні.
«Інвестняня» та підтримка держави
Ми співпрацюємо з державою у межах проєкту WinHub. Її зацікавленість зрозуміла – йдеться про потенційні інвестиції на $700 млн. Подібних проєктів в Україні небагато.
Держава допомагає з документацією, комунікацією з інвесторами. Ні, не сипле золотом нам на голови, але ставлення справді гарне.
Було чимало потенційних інвесторів, які сказали: «Долучимося після війни».
Українські та міжнародні банки готові відкривати кредитні лінії. Умови стандартні, тож не дуже привабливі. Але реалії такі: війна, високі ризики. Це враховують усі – і банки, і ми.
За валютними кредитами є пропозиції під 5–7%. Гривневі кредити дорожчі, хоча безпечніші. Але це точно погані умови для великих інвестиційних проєктів.
У Varus планують щорічний приріст не менше ніж на 30% Фото Shutterstock
Роль Terwin у розвитку окремих бізнесів
Ми створили Terwin для передачі досвіду від одного бізнесу до іншого. Ефект від об’єднання бізнесів у корпорацію – більше на рівні стратегій та інвестицій, ніж операційки.
Системно займаємося розвитком команд. Разом з Aspen Institute проводимо зараз навчання для кількох десятків топменеджерів за програмою «Бізнес та суспільство».
Через три–чотири роки хочемо, щоб ШІ проводив співбесіди, навчав персонал, виконував функції у внутрішніх і зовнішніх процесах. Але поки це тільки бачення. Готових рішень ще немає.
Виклики для бізнесу у 2025 році
Головний виклик незмінний – війна. Якщо вона не завершиться або не буде заморожена, залишаться ті самі проблеми: безпека, гроші, люди. Якщо з’явиться певна стабільність – повернуться інвестори, а ще – ветерани. А це нові виклики.
З ветеранами ми вже працюємо. Це історія не на рік, а на 10.
У нас 30 000 працівників. Ми бачимо ситуацію із ТЦК. Підтримували проєкт економічного бронювання, але держава його не впровадила. Це принесло б військовим великі гроші. Ніхто б не ховався, усі б працювали. Це теж додаткові гроші державі.
Для бізнесу можливий новий виклик – збільшення податків у 2026 році, що анонсували згідно з рекомендаціями МВФ щодо наповнення бюджету. У цьому немає нічого такого, якби у країні всі працювали за правилами. Поки близько 50% ринку працює «в тіні», не додаючи державі 1 трлн грн щорічно, ми не можемо говорити про справедливу економіку.
Чиновники бояться залишитися без «додаткових можливостей» у вигляді Rolls-Royce, Porsche і тисячі метрів нерухомості за рахунок тіньових схем української економіки, а платити за їхній добробут має «білий» бізнес.