Руслан Шостак, Президент TERWIN, разом із представниками українського ритейлу нещодавно зустрівся з Президентом України Володимиром Зеленським.

10.09.2026

Під час зустрічі обговорили ключові виклики для бізнесу в умовах посилення російських атак та конкретні рішення, необхідні для збереження стійкості української економіки.

За дві години зустрічі з Президентом ми пройшли питання, які накопичувалися роками, а зі зростанням інтенсивності російських атак стали для галузі критичними.

Що конкретно.

1. Пільгове кредитування для великого бізнесу, який постраждав від російських ударів.

Сьогодні великі ритейл-компанії фактично не підпадають під умови програми відновлення в межах «5–7–9%». Планується розширення пільгового кредитування на великі підприємства, які втратили активи внаслідок атак. Це принципове питання. 

Коли за одну ніч знищується склад або розподільчий центр вартістю в сотні мільйонів гривень, йдеться вже не лише про збитки однієї компанії. Виникає ланцюгова реакція: постачальники, розрахунки, зарплати, товарні запаси, споживання, податки. Саме цього й добивається агресор — зруйнувати не лише об’єкт, а й економічні зв’язки навколо нього. Тому доступ великого системного бізнесу до інструментів швидкого відновлення — це питання стійкості економіки

2.Нові правила роботи бізнесу під час повітряних тривог.

Тут уже є конкретне рішення. Уряд запровадив розподіл повітряних тривог за рівнем загрози. За нинішньої інтенсивності атак старий підхід фактично означав регулярну зупинку торговельних центрів. У Дніпрі ТРЦ не працюють 90% часу. Це втрати не лише для ритейлу, а й для всієї економіки.

Безпека людей залишається абсолютним пріоритетом. Але економічне життя не повинно автоматично зупинятися там, де реальний рівень загрози дозволяє безпечно продовжувати роботу.

3. Захист логістичних хабів.

Після останніх російських атак стало остаточно зрозуміло: склади та розподільчі центри — це вже не просто комерційна нерухомість. Це інфраструктура життєзабезпечення країни. Один знищений розподільчий центр може зупинити постачання сотень магазинів і знищити товарні запаси на сотні мільйонів гривень.

За підсумками зустрічі Міноборони та Мінекономіки мають опрацювати питання захисту критично важливих для економіки логістичних центрів. Це важлива зміна самого підходу держави до логістичної інфраструктури.

4.Резервна міжнародна логістика.

Бізнес запропонував створювати митні склади на території прикордонних країн ЄС для зберігання товарів, призначених для України. Логіка проста: не можна концентрувати критичні товарні запаси в кількох величезних точках всередині країни і після кожного знищеного об’єкта починати систему постачання практично з нуля. Потрібна розподілена і більш стійка логістика.

5.Децентралізація складів всередині України.

Ще один напрям — спрощення доступу бізнесу до вільних державних і комунальних складських приміщень. АРМА, Фонд державного майна мають сформувати зрозумілий перелік таких майданчиків, щоб бізнес міг швидше розосередити товарні запаси.

6. Спрощення відновлення знищених об’єктів.

Абсурдно, коли росія знищує розподільчий центр за кілька хвилин, а українському бізнесу потім потрібні місяці, щоб пройти всі процедури для його відновлення.

Тому на зустрічі окремо обговорювалася дерегуляція відновлення розподільчих комплексів. Сьогодні швидкість відновлення інфраструктури — це не бюрократичне питання. Це питання економічної стійкості країни.

І ще одне принципово важливе рішення — системна комунікація держави з бізнесом.

Для мене ця зустріч — приклад того, як сьогодні мають будуватися відносини держави та бізнесу.

Тому що сьогодні швидкість державних рішень — такий самий економічний ресурс країни, як гроші, люди та інфраструктура.