Олена Зубарєва, директорка зі стратегічних комунікацій та розвитку корпорації TERWIN, — про саміт «Європейсько-українське партнерство у сфері інформаційної безпеки», який відбувся у Брюсселі.

09.04.2026

Сьогодні питання інформаційної безпеки вже давно вийшло за межі окремих країн і стало спільним викликом для всієї Європи. Хочу поділитися думками щодо російської пропаганди у світі та як з нею боротися.

Пропаганда — це зброя. 

Така ж, як дрон чи бомба. І говорити про це потрібно на всіх рівнях системно.

Україна сьогодні — це не лише полігон для військових технологій. Це ще й поле, де відточуються інструменти дезінформації, маніпуляції та психологічного тиску. І в цьому агресор — майстер.

Як працює дезінформація:

- Спочатку тобі дають відверту нісенітницю. Ти не віриш.

- Потім цю ж думку повторюють у різних джерелах — ти починаєш сумніватися.

- Далі додають «експертів», «аналітику», «альтернативну точку зору» — і ти вже не впевнений, де правда.

- І в якийсь момент ти приймаєш це як одну з версій реальності.

Це класична логіка в комунікації: ефект повторення, підміна джерел довіри, створення хибного балансу.

Приклади цієї пропаганди звучать у щоденній риториці щодо України в Європі — не серед влади, а серед пересічних громадян Польщі, Німеччини, Італії: «не все так однозначно», «українці скрізь, вони забирають наші робочі місця», «санкції шкодять Європі більше, ніж Росії», «Європа слабка». Це риторика проросійських агентів, а ті, хто її повторює, — приклад того, як працюють ці технології комунікації. Тобто ця зброя працює.

Як можна боротися з російською пропагандою у світі.

Не лише забороняти, а навчати розпізнавати.

Закриття російських медіа в Європі на початку війни — правильний крок. Але цього критично мало.

З’являється новий прошарок: псевдоєвропейські платформи, «незалежні» експерти, організації, які говорять м’яко, інтелігентно, без прямої пропаганди, але в підсумку транслюють ті самі наративи, тільки в більш «прийнятній» упаковці.

Це вже не пропаганда в лоб. Це інфільтрація сенсів.

Тому нам потрібні курси ясномислення. Не медіаграмотності у класичному розумінні.

А саме ясномислення. Для всіх. Я дуже хочу бути майстром спорту з відрізняння факту від інтерпретації, бачити маніпуляцію, утримувати власну позицію під тиском інформаційного шуму.

Це вже не soft skill. Це питання безпеки.

Тому що інформаційна безпека сьогодні — це такий самий пріоритет, як переозброєння.
І, можливо, навіть більш довгостроковий.